Легко і ясно лежати з пробитими грудьми
В травах поплутаних, в росах на вогкій землі.
Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний.
Брови розкинулись вільно на рівнім чолі.
Довго-бо йшли ми крізь доли, і гори, і кручі;
Світ не радів нам, упертим, бундючним і злим,—
Лінії завжди ламались суворо й рішуче,
Барви навколо лягали камінням важким.
Шкуру й волосся нам теж переситила барва.
Риси суворі на видах врізьбили бої. …
Легко і ясно лежати в поплутаних травах…
Трави і квіти візьмуть собі барви мої.
————————————————————————
It is easy and clear to lay with a stabbed breast
In tangled grass, in dews on a damp ground
I see everything, my heave sleep is calm
And my eyebrows are stretched
On my straight forehead.
It was long because we walked through
Dales, steppes and mountains
The world wasn’t glad for us – stubborn,
Arrogant and severe,
The lines always broke hardly and strongly,
The colours around us were like stones.
The colour has also stew our skin and hair
The battles rendered rough features
It is easy and clear to lay in tangled grass
Grass and flowers will take away my colours